Моя Україна
Моя Україна- прекрасна земля,
Синок із матусею в полі,
Дочка, що батька здаля,
Вигляда у широкім просторі.
Моя Україно – це гордість моя,
Шевченка, Франка, Батьківщина моя,
Це мова, мов спів солов’я,
Прекрасна, квітуча країна.
Та нищать на сході синів Україні,
Мирних і добрих людей,
Чоловіки залишають родини,
Руйнується щастя сімей.
Моя Україна ще стане на ноги,
Закінчиться люта війна,
І вчуємо спів перемоги,
І мати не буде сумна.
А діти і внуки збудують країну,
Прекрасну і чисту, мов сльоза.
І заговорять про Вкраїну
Усі поети, і в усіх містах.
Моя Україна- це степ неосяжний,
Прекрасна і вічна земля.
Тож будьмо, як воїн звитяжний
Сміливі, як спів скрипаля.
Автор: Антоніна Заводяк
Я ДЯКУЮ БОГУ
Я дякую Богу за кожну хвилину
Прожиту тепер на Землі
За те, що родилася на Україні
І можу далі іти.
За зорі і сонце,
За квіти і трави
За те, що завжди не сама
За рідну домівку
За гори, ліси і поля
Я дякую, Боже,
За батька і матір
За друзів, яких я люблю
Що в горі і в щасті,
Завжди мене бережуть.
Я дякую, Боже,
За воїнів наших,
За вірних і мирних людей
За рід козаків,
Що стояли в боях
За віру велику мою!
О, Боже!
Дай сили моєму народу
Дай мир навіки на землі!
Завжди навіки зберігай нас , Боже,
На многая і благая літ!
Автор: Антоніна Заводяк
Природа – наше майбуття
Людино, схаменись злощасна,
І подивися, що зробила ти,
Куди ж бо зникло все оте прекрасне:
Ті парки, вулиці, сади й ліси!
Людино, що таке з тобою
Чому не можеш ти отак спокійно жить?
Чи знаєш ти , як помира від болю
Природа, що тобі услід кричить!
Благаю, будь свідома, зупинись
Людино, спробуй вберегти живе!
І враз згадаєш ти іще колись
Природу, що тобі життя дає!
Людино, полюби все те,
Що знало і жорстокість , і знущання.
І пам’ятай: природа не помре
Якщо даcи їй шанс на існування!
Ви тільки подумайте, люди,
як голосно плаче природа!
І хоч ми не чуєм тих звуків,
Та бачим: не та уже врода.
Шкода, та все можна змінити,
врятуймо ж наше майбуття!
Лишилось тільки один крок зробити,
Який довкіллю дасть нове життя!
Ми мусимо зробити все для того,
Щоби нащадків наших вже не підвести!
Ми – сильна нація і у нас є змога
Природу відродити й зберегти!
Автор: Катерина Русин
Берізка
Стоїть берізонька сумна,
Бо листя вже на ній нема,
Вітер голі гілки колиха.
Прийшла зима…
Зима люта, зла,
Та недовго раділа вона –
Незабаром прийшла вже весна.
Весна чарівна,
Весна гарна.
Вже берізка несумна,
Заквітчалася вона.
За весною іде літо,
Розсипає в полі квіти.
Літо гарне, молоде,
Й наше деревце зелене.
Після літа іде осінь
І берізка сипле сльози,
Бо літа вже нема,
Скоро вже іде зима.
Автор: Вікторія Дубінець
 |  |
|---|---|
 |